Ліхтарні стовпи, поштові скриньки, реклама в інтернеті так і майорять оголошеннями про набір до нової групи з занять якогось з видів східних бойових мистецтв, особливо напередодні нового навчального року. Волею-неволею у голові формується питання, а в чому ж різниця? Чи небезпечно це для дитини? Тому ми зібрали найпоширеніші види єдиноборств, щоб розібратися в цих питаннях.
Айкідо
Японське бойове мистецтво, яке з'явилося на початку ХХ століття. Айкідо або як називали його перші учні айкі-дзюдзюцу (техніка цього виду стала основоположною) - це сукупність вивчених Моріхеем Уесібою бойових мистецтв, філософії і релігійних переконань. Назва перекладається, як "шлях злиття (з) життєвою енергією" або "шлях гармонізації духу".
Айкідо є захисним видом єдиноборств і направлене на нейтралізацію супротивника та припинення конфлікту. Учнів навчають техніці перенаправлення енергії нападника для здійснення больового захоплення або кидка.
Дзюдо
Японське бойове мистецтво, яке з'явилося в кінці XIX століття. Дослівно перекладається, як "м'який шлях" і засноване на цілій філософії: піддатися, щоб перемогти, найкраще використання тіла і духу, взаємна допомога та розуміння для досягнення більшого прогресу.
Дзюдоїсти використовують різні больові прийоми, кидки та утримання. При цьому, травмонебезпечні прийоми і удари допускаються до вивчення тільки в формі ката, тобто з уявним супротивником.
Джиу-джицу
Один з найдавніших видів японських бойових мистецтв, зародився на початку ХVI століття. Джиу-джицу - це рукопашний бій в основі якого лежить "м'яка" та "піддатлива" техніка рухів. Основний принцип - піддатися нападнику, але при цьому направляти всі його дії в потрібну сторону для того, щоб супротивник виявився в пасці, а вже потім застосувати його силу до нього ж. Це правило сформулював лікар Сіробей Акаяма, який зауважив, що великі дерева під вагою снігу - ламаються, а гілки верби - прогинаються, а потім піднімаються не постраждавши.
Карате
Японське бойове мистецтво, яке з'явилося в ХVIII столітті. Означає - "порожня рука". Учні навчаються прийомам захисту та нападу. Техніка передбачає сильні удари руками або ногами по життєво важливих точках організму супротивника. В процесі навчання каратисти вчаться розбивати цеглу, дошки та інші тверді предмети одиним ударом. Карате ділиться на напрямки (спортивне, прикладне і традиційне), стилі та школи, останніх налічується понад 200 видів.
Тайский бокс (Муай-тай)
З'явився цей вид тайського бойового мистецтва кілька тисяч років тому. Перекладається, як "поєдинок вільних" або "вільний бій". У процесі бою удари наносяться кулаками, ліктями, ступнями, гомілками і колінами, за це його й прозвали "боєм восьми кінцівок". Основний принцип - ударна техніка. Учні для тренувань та змагань використовують рукавички, шолом, капу і пахову черепашку, так як удари від супротивника наносяться по всьому тілу.
Тхэквондо
Корейське бойове мистецтво, яке з'явилося в середині ХХ століття. Перекладається, як "шлях до вдосконалення (шлях руки і ноги)". Визначення терміна тхеквондо озвучив засновник - Чхве Хон Хі:
"Тхеквондо означає систему духовного тренування і техніку самооборони без зброї, поряд зі здоров'ям, а також кваліфікованим виконанням ударів, блоків і стрибків, що виконуються голими руками і ногами для поразки одного або декількох суперників"
Ушу
Китайське бойове мистецтво, яке бере свої джерела 2698 році до н.е. Дуже популярна, але абсолютно невірна назва даного бойового мистецтва - кунг-фу. Правильно називати кун-фу або гун-фу. На даному етапі ушу налічує сотні стилів від яких залежить і техніка, і форма. Бувають: малорухливі та з численними пересуваннями, спрямовані на удари руками або ногами, з елементами танцю і інші стилі. Між іншим, Брюс Лі та Джекі Чан вивчали саме ушу.
Хапкідо
Корейське бойове мистецтво, яке з'явилося на початку ХХ століття. Хапкідо схоже на айкідо, так як початок береться з тієї ж техніки - айки-дзюдзюцу. Техніка хапкідо об'єднує в собі ще й прийоми з тхеквондо та тансудо (техніка самозахисту). Сукупність прийомів в хайкідо дозволяє розвинути техніку самозахисту від нападника або декількох, озброєних чи ні, а також прийоми нападу.
Деякі напрямки айкідо, карате і хапкідо також передбачають заняття з різними предметами: мечі, ножі, палиці та іншою зброєю для бою, в той час, як інші згадані види - немає.
Для більшості видів бойових мистецтв, крім ушу і тайського боксу (займаються в шортах) необхідний спеціальний костюм - кейкогі, що складається з куртки і штанів. При цьому, кожен вид єдиноборства відрізняється формою:
- айкідогі для айкідо;
- дзюдогі для дзюдо;
- дзюдзюцугі для джиу-джитсу;
- каратеги для карате;
- тобок або добок для тхеквондо і хапкідо.
Вивчення єдиноборств позитивно позначиться на загальному стані здоров'я і фізичної підготовки. Відвідування секції з бойових мистецтв стане хорошим провідником у світ виховання сили духу, дисципліни, смирення, а також шлях усвідомлення бійця в собі і відповідальності за свої дії. Адже не дарма в основі практично всіх східних технік бою лежить глибока філософська підоснова, яка не дозволяє перетворити заняття бойовим мистецтвом в відточування навичок для мордобою.
Автор: Крістіна Рідкоус.