Події, що відбуваються раз на 4 роки, змушують примкнути до екрану всіх, незалежно від статі та віку, і ім'я йому - Чемпіонат світу з футболу. За гравцями на полі спостерігають мільйони очей по всьому світу, найбільш віддані фанати відправляються підтримати свою улюблену команду на поле, розміщуючись в фан-секторі, змушуючи трибуни вибухати в найбільш гострі моменти гри та невгамовно надавати моральну підтримку. Тим, кому менше пощастило, і заповітний квиток на матч не дістався, стадіони на жаль не гумові і місткість у них різна (про найбільші й незвичайні стадіони ми вже писали в статті "Футбольні стадіони - грандіозні споруди"), доводиться вболівати, спостерігаючи розвиток подій з екранів.
За свою історію чемпіонат накопичив чимало різних фактів та подій. Деякі - викличуть сміх, інші - засмутять, треті - змусять поринути у спогади.
Що спільного між чаєм, регатою та футболом?
Сполучною ланкою між цими, здавалося абсолютно непов'язаними речами, є сер Томас Ліптон, прізвище якого асоціюється з чаєм. Він дійсно є засновником імперії напою, що зігріває взимку та охолоджує влітку. Однак, у числі його досягнень - організація в 1909 році турніру "Найперший чемпіонат світу". Задум полягав у тому, щоб на поле вийшли професійні клуби з різних країн, організувавши таким чином перші міжнародні змагання. Однак, засновники футболу, а саме Англійська федерація футболу прийшли до висновку, що їх команда не буде брати участь.
Відмова британців мала би істотно знизити рівень майбутнього турніру, але сер Ліптон був вкрай тямущою людиною та замість професійного клубу запросив аматорський клуб "Вест Окленд", що складався здебільшого з робітників вугільних шахт. За класикою жанру саме цей клуб і розгромив всіх професіоналів.
До чого ж тут регата? А до того, що Томас брав участь в змаганні яхт, він жодного разу не здобув перемогу і багато хто вважав його просто лузером, рівно до тих пір поки не спливла правда. Виграш не був метою, все це він робив для того, щоб прорекламувати свій чай. Звідси і випливає причина чому він взявся і за футбол. Згодом, це й стало стартером для популяризації змагань з футболу серед аматорів.
Футбольна збірна Уругваю, 1930
Чим примітний перший чемпіонат світу з футболу під егідою ФІФА?
Футбольна збірна Уругваю вже мала чималу популярність і у федерації, і у вболівальників, за рахунок 2 перемог поспіль на Олімпійських іграх, не дивно, що саме їх батьківщина стала країною-господаркою. Уругвайці ж приурочили проведення чемпіонату світу з футболу до ще однієї грандіозної події в історії держави - 100-ї річниці незалежності та старанно готувалися до цих події.
Затьмарював події тільки той факт, що європейські клуби не хотіли плисти через океан. Причин було багато, головними аргументами стали, як зазвичай, вартість поїздки й колосальні витрати за часом. Але, завдяки старанням Жюля Римі, який очолює ФІФА, до пункту призначення таки прибуло 4 європейських клубу. Господарі поля в 1930 році рознесли своїх суперників незаперечно, завершивши фінальний матч з рахунком 6: 1. Форвардом переможців був Кастро, у якого була відсутня рука, але він без проблем забив гол.
Курйозом матчу був той факт, що команди фіналісти ніяк не могли досягти консенсусу в питанні м'яча. Суперечка про те чиїм м'ячем грати тривала довго, поки не надійшла пропозиція з серії "ні вашим, ні нашим" і було прийнято рішення, що один тайм вони бігають з аргентинським, а інший - з уругвайським.
Збірна Ямайки, 1998
Какая боль...
Хто не чув відому пісню групи Чайф "Аргентина - Ямайка 5: 0". Музиканти записали її після матчу, який відбувся на Чемпіонаті світу в 1998 році. Однак, в історії були і куди більш хворобливі матчі.
Трійка лідерів з перевагою в 9 очок:
- Угорщина - Республіка Корея 9: 0, 1954 рік;
- Югославія - Заїр 9: 0, 1974 рік;
- Угорщина - Сальвадор 10: 1, 1982 рік.
На другому місці трійка з перевагою у 8 очок:
- Німеччина - Саудівська Аравія 8: 0 2002 рік;
- Уругвай - Болівія 8: 0, 1950 рік;
- Швеція - Куба 8: 0,1938 рік.
І закриває наш топ-3 відразу 4 матчі, які закінчилися з рахунком із різницею в 7 очок
- Уругвай - Шотландія 7: 0, 1954 рік;
- Туреччина - Республіка Корея 7: 0, 1954 рік;
- Польща - Гаїті 7: 0, 1974 рік;
- Португалія - КНДР 7: 0, 2010 рік.
Футбольний стадіон Маракана в Ріо-де-Жанейро, 1950
Як змусити 200-тисячний стадіон замовкнути?
На фінальному матчі чемпіонату світу 1950 року між збірною Уругваю і Бразилії. За всіма попередніми очками на турнірній таблиці бразильці мали здобути перемогу. Засоби масової інформації заздалегідь почали вітати передбачуваних чемпіонів, Конфедерація футболу Бразилії щосили готувалася заохочувати й вітати своїх героїв: пісню склали, 22 медалі з золота виготовили, промову написали й вивчили, та ще усілякі святкування запланували ...
У день матчу, 16 липня, першим, що шокувало організаторів - кількість уболівальників. Квитків продали 173 830, а відвідувачів було в районі 200 тисяч.
Другим шоком став результат матчу - перший тайм закінчився 0: 0, розчарування сталося на другій хвилині другого тайму, коли збірна Бразилії забила свій перший і останній гол у той день. Після того гола капітан уругвайської збірної, Обібрали Варела, скоїв найрозумніший хід - вибив з рівноваги супротивника. Лідер почав оскаржувати гол та перешкоджав продовженню гри. Розрахунок був вірним, противники неабияк рознервувався, що дозволило уругвайцями через 66 хвилин гри забити гол у відповідь. А замовк стадіон за 11 хвилин до фінального свистка, коли збірна Уругваю забила другий м'яч. Це настільки шокувало всіх, що дар мови відняло у всіх, як у організаторів, так і у вболівальників, а матч отримав назву "Мараканасо"
Нападаючий збірної Уругваю, Альсідес Гіджа, пізніше прокоментував подію так: "Тільки три персони змушували мовчати« Маракану », заповнену 200 тисячами осіб, - Френк Сінатра, папа Іван Павло II і я."
І це далеко не всі найцікавіші події - далі буде ...
Автор: Христина Рідкоус